Цікаві факти та особливості вимови кожного звуку німецького алфавіту з транскрипцією українською! Трохи історії та зручні запам'ятовувачі, а також розповідь про те, яку роль відіграють умляути та лігатура есцет! Про все це читайте в нашому матеріалі.
Німецький алфавіт – це алфавіт на латинській основі. Він складається з 26 основних букв, 3 умлаутів (ä, ö, ü) та лігатури «есцет» (ß) Ми зібрали матеріал, який буде цікавий і зовсім початківцям, і тим, хто вже вивчав німецьку!
На початку були... руни
Перші тексти німецькі племена створювали з урахуванням рунічного письма, котрій існував власний алфавіт «Futhorc». Однак уже в епоху феодалізму різнорідна писемність втратила всякий сенс, тому що спілкуватися мовою, побудованою на відмінних один від одного алфавітах було неможливо. У середині VIII століття німецький алфавіт починає набувати знайомих нам латинських форм.
Становлення алфавіту та його специфічні компоненти
Латинський алфавіт, на якому базується німецька, спочатку складався з 21 літери.
У першому варіанті бракувало G, J, U, Y, W. Їхня роль делегувалася іншим буквам, наприклад, «C» використовувалася для позначення звуків [k] і [g], а «I» включала себе як звук [i], так та [j].
ФАКТ: З часом розвитку мов та алфавіту стало зрозуміло, що плутанина серед народів, які запозичували латину, пояснюється нестачею деяких звуків. Тому поступово кількість літер зростала.
Крім цього, латинський алфавіт включив до свого складу грецькі літери «Z» та «Y» для того, щоб вільно записувати запозичені слова.
Окремим досягненням групи німецьких мов стала буква «W», включена до алфавіту XVI столітті. Довгий час народам доводилося використовувати поєднання двох "V" (диграф) для того, щоб точніше передати потрібний звук.
Незважаючи на всі коригування, що сталися в латинському алфавіті, німецькі, романські, слов'янські та фінно-угорські мови, які переймали латину для своєї писемності, все одно змушені були вносити до неї додаткові редагування.
Такі як:
диграфи або літерні поєднання для позначення специфічних звуків
"th" - в англійській,
«sch» — у німецькій або
«cz» — у польському, або, наприклад,
діакритичні знаки, які дуже вживані у французькій мові (é, è, ê, î, û, ë, ç), вони регулюють вимову звуків залежно від знака, записаного разом із літерою
умляути та лігатури (ß)
A a
[a]
а
der Adler - орел
B b
[bε:]
бе
das Butterbrot - хліб с маслом, бутерброд
С с
[tseː]
це
die Creme - крем
D d
[deː]
де
der Delphin - дельфін
E e
[eː]
е
die Erdbeere - полуниця
F f
[ɛf]
еф
die Fahne - прапор
G g
[geː]
ге
das Geschenk - подарунок
H h
[haː]
ха
das Huhn - курка
I i
[iː]
і
der Illusionist - ілюзіоніст
J j
[jɔt]
йот
der Joga - йога
K k
[kaː]
ка
der Keiler - кабан
L l
[ɛl]
ель
die Lilie - лілія
M m
[ɛm]
ем
der Marienkäfer - сонечко (комашка)
N n
[ɛn]
ен
die Nuß - горіх
O o
[oː]
о
die Olive - оливка
P p
[peː]
пе
der Pfirsich - персик
Q q
[kuː]
ку
die Qualle - медуза
R r
[ɛr]
ер
das Rad - колесо
S s
[ɛs]
эс
die Socke - шкарпетка
T t
[teː]
те
der Teppich - килим
U u
[uː]
у
der Uhu - філін
V v
[faʊ]
фау
der Vulkan - вулкан
W w
[veː]
ве
der Wagen - машина
X x
[iks]
ікс
das Xylophon - ксилофон
Y y
[‘ʏpsilɔn]
іпсілон
der Yeti - снігова людна
Z z
[t͡sɛt]
цет
das Zebra - зебра
Ä ä
[ɛː]
е
die Änderung - зміна
Ö ö
[øː]
м'яке о
das Öl - масло
Ü ü
[yː]
м'яке у
der Übergang - перехід
ß
[ɛs’t͡sɛt]
ес
der Fußball - футбол
Наводимо табличку алфавіту німецької мови. Зручно вчити алфавіт німецької, співаючи його пісенькою.
_
Давайте розглянемо всі літери німецького алфавіту та варіанти їхньої вимови!
Всього в німецькому алфавіті 26 літер + 3 умляути та одна лігатура (Есцет)
1. A a [a] / а - der Adler (орел).
Найчастіше «A» вимовляється як короткий відкритий звук [а], в окремих дифтонгах інакше. Наприклад, у парах «ah», «aa» звук буде довшим
[a:] - der Wahl (вибір), die Sahne (вершки) / der Saal (зал), das Haar (волосся).
У дифтонгу "ai" літера "А" включена в звук
[ай], як у слові der Mai (травень).
У буквосполученні "au" літера "А" складає з "U" звук
[ау]: die Maus (миша).
2. B b [bε:] / бе - das Butterbrot (хліб з олією).
Наприкінці слова втрачає свою дзвінкість і перетворюється на звук [п]: grob (грубий).
3. C c [tseː] / це- die Creme [k] (крем). Вимовляється як українська К.
Ця літера частіше використовується у запозичених словах. У більшості випадків на початку слова вона передає звук
[k]: der Clown (клоун), такий самий звук проявляється у сусідстві з «k»: der Blick (погляд).
У буквосполученні «ch» утворюється звук
[h], який вимовляється трохи м'якше, ніж українська літера "Х": der Chinese (китаєць), das Buch (книга).
Іноді в іноземних словах «ch» може читатись як
[ч] або [ш]: der Chilene (чілієць), die Chiffre (шифр).
Буквосполучення «chs» вимовляється як
[кс]: der Fuchs [ks] (лисиця).
4. D d [deː] / де - Der Delphin (дельфін).
Наприкінці слова втрачає свою дзвінкість і перетворюється на звук [т]: das Land (країна, земля).
5. E e [eː] / е - die Erdbeere (суниця).
Може утворювати довгий звук у буквосполученнях "ee", "eh": die Beere (ягода) / das Reh (козуля).
У дифтонгу "ei" читається як
[ай]: die Arbeit (робота), die Polizei (поліція), die Zeit (час).
У дифтонгу «eu» вимовляється як
[ой]: deutsch (німецька).
6. F f [ɛf] / еф - die Fahne (прапор).
7. G g [geː] / ге - das Geschenk (подарунок).
На початку слова вимовляється як дзвінкий
[g]: die Gurke (огірок), die Gitarre (гітара), а наприкінці слова втрачає свою дзвінкість і читається або як
[k] die Sammlung (збори, збірка), або як
[h], якщо стоїть після літери "i": schmutzig.
8. H h [haː] / ха - das Huhn (курка).
У цьому слові можна відзначити одразу дві ключові особливості літери "h": вона читається як пом'якшений український звук
[х] у тих випадках, коли стоїть на початку слова перед голосною - das Herz (серце), das Hobby (хобі).
І не вимовляється, якщо стоїть у середині слова після голосної, таким чином вона разом з нею утворює довгий звук: die Wohnung (квартира, житло).
Іноді, наприклад, у слові haben [х] вимовляється м'яко. Звук схожий на те, наче дихаєш ротом на дзеркало.
9. I i [iː] / і - der Illusionist (ілюзіоніст). Зазвичай вимовляється як короткий звук
[і], але у поєднанні з літерою «e» - «ie» читається як довга
[і:]: das Tier (тварина).
10. J j [jɔt] / йот - der Joga (йога).
У поєднанні з "a" і "e" може вимовлятися як довгий голосний:
ja[a:] (так),
jemand [e:], або як короткий:
die Jacke [ja] (кофта), jetzt (зараз).
11. K k [kaː] / ка - der Keiler (кабан).
12. L l [ɛl] / ель - die Lilie (лілія).
Читається м'якше, ніж українська "л", звук ближче до [л'].
Подвоєне «l» вимовляється так само, як і одне, але варто запам'ятати, що перед поєднаннями «LL», «MM», «TT» голосна завжди вимовлятиметься коротко: der Fall (випадок).
13. M m [ɛm] / ем - der Marienkäfer (боже корівка).
14. N n [ɛn] / ен - die Nuß (горіх).
Читається як українська [н].
У поєднанні "ng" вимовляється як носова "н", упускаючи звук [г]: die Übung.
15. O o [oː] / о - die Olive (оливка).
Довгий звук утворюється в дифтонгах "oh" і "oo": das Ohr (вухо) / das Boot (човен).
16. P p [peː] / пе - der Pfirsich (персик).
Читається як «п», у поєднанні
з "f" - "pf" вимовляється як [пф]: die Pfanne (сковорода).
Разом з літерою "h" - "ph" утворює звук [ф] у запозичених словах: die Philosophie (філософія).
17. Q q [kuː] / ку - die Qualle (медуза).
Завжди вживається у поєднанні «qu» і читається як [кв]: die Qualität (якість), die Quelle (джерело).
18. R r [ɛr] / ер - das Rad (колесо).
Вимовляється як [р], якщо літера стоїть на початку або в середині слова перед голосною: braun (коричневий), die Kröte (жаба).
Якщо "r" в кінці слова das Zimmer (кімната), то в поєднаннях "ar", "er", "or", "ier", звук [р] пропадає і з'являється [а]!
У тому числі літера "R" може зустрітися в поєднанні з "h": das Rhythmus, у такому разі вона буде вимовлятися як простий звук [р].
19. S s [ɛs] / ес - die Socke (шкарпетка).
Літера "s" перед голосними читається як [з]: die Rose (троянда).
Наприкінці слова читається як [с], такий самий звук буде у подвоєної "s": das Minus (мінус), das Gras (трава).
У поєднанні "sch" утворює звук [ш]: das Schloß (замок),
у поєднанні «sp» звук [шп]: der Spaß (задоволення),
у поєднанні "st" звук [шт]: die Stunde (година, урок).
20. T t [teː] / ті - der Teppich (килим).
Читається як [т], як і у разі поєднання «th»: das Thema (тема).
У поєднанні приголосних «tsch» вимовляється як звук [ч], але трохи твердіше: der Quatsch (дурниця). Наприкінці слова у буквосполученні
«tion» утворює звук [цьон]: die Lektion (лекція), die Infektion (інфекція).
21. U u [uː] / у - der Uhu (філин).
Читається як коротка [у]: die Truppe (трупа).
У дифтонгу «uh» утворює довгий звук: der Schuh (туфля, черевик).
Буква «u» входить до пари дифтонгів:
«au» утворюючи звуки: [ау] та
«eu» звук [ой]: Europa, euro.
22. V v [faʊ] / фау - der Vulkan (вулкан).
У словах німецького походження буква «v» читається як [ф]: das Verbrechen [f] (злочин),
а в запозичених словах як [в]: die Villa [v] (вілл).
Всередині слова іноземного походження буква «v» читатиметься як [в]: die Universität (університет), das Silvester (напередодні Нового року).
Слова, що закінчуються на -ive так само включають дзвінку версію літери «v», тобто [в:]: die Perspektive (перспектива).
23. W w [veː] / ве - der Wagen (віз, машина). Читається як [в].
24. X x [iks]/ікс - das Xylophon (ксилофон). Ця літера передає звуку [кс]: der Text (текст).
25. Y y [ ʏpsilɔn] / іпсилон - der Yeti (Єті, снігова людина).
Всередині слова вимовляється як [ю]: typisch (типовий), der Typ (зразок).
26. Zz [tΡsɛt]/цет - das Zebra (зебра).
Вимовляється як [ц]: die Zunge (мова), die Zeitung (газета), die Unterstützung (підтримка).
Умляути:
Ä ä [ɛː] / е - die Änderung (зміна).
Літера характеризує звук [е]: die Äpfel (яблука).
У позиції «äh» звук стає довшим: die Zähne (зуби).
Дифтонг "äu" читається як [ой]: die Häuser (вдома).
Ö ö [øː] / * - das Öl (олія).
Прямого аналога звуку [øː] немає, але ближче до нього розташовані [е] і носова [о]: die Lösung (рішення).
Ü ü [yː] / * - der Übergang (перехід).
Літера передає звук, який носієві української мови нагадує щось середнє між м'якою нашою [у] та [ю]: die Mühle (млин).
Лігатура Есцет
ß [ɛs'tΡsɛt] / ес - der Fußball (футбол).
Читається як коротка [з]: heiß (гарячий), maßgeblich (значний, важливий).
Алфавіт німецької мови
Послухайте і повторіть звучання літер німецького алфавіту.
